До 400-річчя від дня народження поетеси й народної співачки Марусі Чурай у бібліотеці сімейного читання імені Анатолія Дімарова розгорнуто книжкову виставку «Маруся Чурай – дівчина з легенди».
Полтавчанка Маруся Чурай – напівлегендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини. Її називають дівчиною-легендою, адже навіть дата її народження є неточною – близько 1625 року. Тому кожне нове покоління, читаючи про народну співачку, може лише здогадуватися, де правда, а де вимисел. Народна пам’ять приписує поетесі авторство близько 20 пісень. Серед найвідоміших: «Віють вітри», «Ой не ходи, Грицю», «Грицю, Грицю, до роботи», «Сидить голуб на березі», «Засвіт встали козаченьки», «Котилися вози з гори», «Ішов милий горонькою» та інші. Марусі Чурай присвячено чимало літературних творів, зокрема балада Левка Боровиковського «Чарівниця», драма Михайла Старицького «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», драматична поема Любові Забашти «Дівчина з легенди», драма Володимира Самійленка «Маруся Чураївна», повість Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала», але найвідомішим з них став історичний роман у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко. Можна й нині сперечатися, чи історичною постаттю була Маруся, чи ні. Проте незаперечним залишається одне – вона стала символом української пісні, яка була і є душею нашого народу.
Залишити відповідь