27 вересня в бібліотеці на Вишгородській відбулося 238-е засідання києвознавчого клубу «Кияни».
Голова клубу Віталій Баканов зацікавив присутніх історією пам’ятника Володимиру Великому в Києві – найстарішого скульптурного монумента та одного з його основних символів, відкритого 10 жовтня 1853 року. Олександр Оболонський презентував свою книгу «Антологія Кролевецької Старовини», у якій досліджується історія Кролевеччини з давніх часів до початку XIX століття. Віктор Гунішев презентував нову книгу спогадів з оперативної практики «Київ. Володимирська, 15. З практики карного розшуку». Тетяна Єгорова розповіла про історію Покровської вулиці, яка відома ще з XV століття. До XVI століття вона мала назву «Гнила», а пізніше її перейменували на честь Покровської церкви – архітектурної й духовної перлини Поділу. Зінаїда Шкавро привернула увагу учасників клубу історією 120-річної Церкви Покрова Пресвятої Богородиці, яку 24 вересня пошкодили росіяни. Наступне засідання клубу відбудеться 11 жовтня о 12:00. До нової зустрічі!
Дивіться також:
«Камінь моєї сили» – саме під такою назвою 9 вересня в бібліотеці на Вишгородській відбулася зустріч у клубі психологічної підтримки «Кольори». Учасниці досліджували власну стійкість через стоунтерапію – те, що допомагає нам триматися, відновлюватися й рухатися далі. Шукали свої внутрішні та зовнішні опори, розмірковували про власну силу, слухали легенду про піщинку, яка з часом стала каменем. 
Сьогодні Бібліотека на Вишгородській презентує буктрейлер на надзвичайно важливий роман Анастасії Левкової «За Перекопом є земля». Ця книга розкриває Крим далеко за межами звичайної географії – як простір глибокої історії, пам’яті, болю, шляху до дорослішання та пошуку власної ідентичності, який нам ще належить по-справжньому пізнати. А чи вдалося вам уже познайомитися з цим твором? Діліться своїми враженнями в коментарях! 
5 липня бібліотека на Вишгородській гостинно відчинила двері для учасників літературно-музичної вітальні «Крила». Цього разу творча зустріч пройшла у щемній та затишній атмосфері під промовистою назвою «Я пам’ятаю». Вечір став простором, де поетичне слово й спогади про минуле гармонійно переплелися зі сьогоденням.
Залишити відповідь