На особливу увагу заслуговує містерія давнього Купальського свята (7 липня), котре символізувало літній поворот сонця. Воно мало буйні і яскраві форми: очищення вогнем і водою, містерійні персонажі – Купало й Марена, яких топлять у воді, або спалюють на вогнищі під супровід ритуальних пісень, обходи полів і, нарешті, убезпечення од відьом, які в цю пору виявляють найбільшу активність. Народна пам’ять зберегла Купальську обрядовість та пісні, які, як гаївки та колядки, належать до найдавніших часів, до первісних поезій та ритуалів. Звичайно, багато чого було втрачено за останнє століття, коли йшла відверта боротьба з національними традиціями і народними обрядами. Центральна районна бібліотека імені Івана Франка пропонує переглянути презентацію до Дня весняного рівнодення. Приємного перегляду!
Залишити відповідь