17 березня 1917 року в Києві було утворено Українську Центральну Раду (УЦР) – представницький орган українського народу, а після проголошення УНР – перший парламент. До відзначення цієї події в бібліотеці імені Віктора Некрасова розгорнуто тематичну добірку «Сторінками української історії».


https://www.tumblr.com/crbfranko/711855044873650176/%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0-%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0-%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97


Центральна Рада була створена з ініціативи демократичної української інтелігенції, об’єднаної в Товариство Українських Поступовців, за участю політичних партій України, а також представників робітництва, духовенства, військових, студентів, громадських і культурних організацій. Її головою було обрано Михайла Грушевського. Склад Центральної Ради поповнювався і розширювався на демократичній основі. Уже наприкінці липня УЦР налічувала 822 члени. Початкова мета діяльності Центральної Ради – підготовка до Установчих зборів, підтримка українського національного руху. За весь час свого існування Центральна Рада видала чотири Універсали (державно-політичні акти), які визначили етапи Української держави – від автономної до самостійної.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *