Цього тижня світ святкував Міжнародний день казок. Казка – це глибока й мудра книга життя. «Забута казка – це золоте намисто, яке впало на морське дно», – кажуть старі люди. Чи замислювалися ви над тим, чому казки не забувають упродовж багатьох років? А безсмертні вони тому, що в них живе й не вмирає сам народ! Казки впродовж віків були й залишаються чарівними провідниками милосердя й доброти. Гортаючи сторінки улюблених казок, ви зрозумієте, що казки – то наші вчителі, що спочатку виховують, а потім розважають. У дитинстві все справжнє. І казки – теж справжнє, якщо вони допомагають жити і якщо в них віриш! Казка розповідається не для того, щоби приховати, а для того, щоби відкрити, сказати на всю силу, на весь голос те, що думаєш! Бібліотека імені Олександра Копиленка для дітей запрошує на виставку-ательє «Кожна казка – маленьке життя». Почитай, подивися, послухай, розкажи казку – і чудес у світі стане більше!!!
Залишити відповідь