ШЕВЧЕНКО
Селище на вул. Бестужева


Розташоване на Пріорці між Вітряними Горами, Виноградарем, Пуща-Водицький лісом і місцевістю Кинь-Грусть. Головні вулиці – Красицького, Сошенка, Золочівська, Косенка. Відоме з 20-х років XX століття. Спочатку простягалося вздовж вулиць Красицького, Лесі Українки, Золочівської, провулка Бестужева. У 40-50-ті роки розрісся до нинішніх розмірів. Забудова – малоповерхова приватна садиба. Селище налічує близько 30 вулиць і провулків. Хоча і назване за прізвищем відомого поета, Тарасу Григоровичу у цій місцевості мешкати не доводилося. Хіба що поблизу. У серпні 1859 року Шевченко деякий час проживав у Стефанії Лободи в будинку № 5 по Вишгородській вулиці. А вулиця ця в своїх кінцевих сотих номерах в решті-решт впирається в площу і селище Шевченка. Або ще. Колишню вулицю Шевченка в селищі Шевченка після того, як вона в 1953-61 роках називалась Сталіногорською, назвали вулицею Красицького. А художник Фотій Красицький був-таки внучатим небіжем Тарасу Шевченку.