Дорогожичі (Дорогожіще)
Вид з Дорогожич на Кирилівську церкву


Історична місцевість розташована в районі вулиці Олени Теліги і тягнеться до проспекту Червоних Козаків. За часів Київської Русі на Дорогожичах, між річкою Глибочицею і струмком Скоморох (тепер вул. маршала Рибалка), існувала митниця із земляним укріпленням. За іншою версією, Дорогожичі простягалися поблизу Кирилівського монастиря (Куренівка). Згадуються з 988 року. У ХІ–ХІІІ століттях тут знаходилося урочище, куди сходилися шляхи з Вишгорода, Чернігова, Новгорода, Смоленська та інших міст – своєрідні «жнива доріг». Але всі версії про походження назви (як місця, де сходяться дороги, від словосполучення «дорого жити») не мають наукового підтвердження. Урочище могли називати так ще й тому, що воно знаходилось на болоті ( жичі). В часи князівських міжусобиць Дорогожичі відігравали важливу роль в історичній долі Києва . У 980, 1146 і 1169 роках Дорогожичі були місцем битви ворогуючих князів. У 1139 році до Дорогожич підійшов чернігівський князь Володимир Ольгович, зайняв цю місцевість і відразу отримав зручний плацдарм на підступах до Києва. Тоді ж він і захопив місто, став Велики князем Київським. А взагалі-то, люди облюбували цю місцевість ще 25-15 тисяч років тому, зводячи тут з кісток мамонтів шатроподібні житла. Від назви Дорогожичі пішли назви вулиць: Дорогожицька, Велика Дорогожицька (тепер Мельникова), Мала Дорогожицька (тепер частина вул. Герцена). 40-у станцію Київського метрополітену названо "Дорогожичі".