Ім’я Остапа Вишні і за його життя, і нині саме по собі викликає добру посмішку у тих, хто читав чи чув рядки його творів. Він здобув визнання самобутнього майстра української сатири і гумору, хоч судилося йому жити і працювати в непростий і жорстокий час. Письменник критикував, гостро висміював злободенне, віджиле, чуже й вороже народові. Такі його погляди не сприймала тодішня комуністична влада. Його оголошено «ворогом народу» і на десять років вислано в сталінські табори. Лише у 1955 році Остапа Вишню (Павла Михайловича Губенка) було офіційно реабілітовано судовими органами.
Остап Вишня упродовж життя написав близько двох з половиною тисяч творів: це гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, переклади. Започаткував у літературі новий жанр – усмішку – коротке гумористичне оповідання, писане живою народною мовою, яка стала своєрідною візитівкою його творчості.