26 березня в музеї Миколи Лисенка відбулося 237 засідання Літературного форуму, на якому юна читачка бібліотеки сімейного читання імені Садріддіна Айні чотирнадцятирічна Дарія Куликова презентувала свої поетичні твори.
Перший свій вірш дівчинка написала у 5 років. Із того часу вона не полишає поезії. Дарія говорить про те, що їй болить: про війну, яка забирає у матерів синів, красу рідного краю, показує своє поняття патріотизму, любові до Батьківщини, своєї Землі – висловлює свою громадянську позицію.
Дратує бездіяльність влади,
Байдужість до Землі, своєї хати,
Зухвальство лікарів і водіїв,
Наявність злодіїв і їх боїв.
І ти називаєш себе патріотом?
Схожості більше у тебе із кротом.
Замислись, будь ласка, над цими словами –
Любов до країни проявляй ділами.
Дарія вчиться у 9-А класі ЗНЗ № 199. Вона відмінниця. Бере участь в олімпіадах з усіх предметів на рівні району, міста. На одному із заходів, який організувала і проводила бібліотека сімейного читання, Дарія Куликова наважилася прочитати власний вірш про Майдан, чим і привернула увагу присутніх до своєї творчості.
Учасники Літературного форуму, а це в основному маститі поети, побачили талант Дарії й активно підтримали дівчинку. Це Роман Кухарук, Тетяна Іванчук, Олександра Мазіна та Анатолій Горовий. Останній навіть вирішив взяти над дівчинкою шефство. Впевнені, що Дарія « з`явилася у потрібний час у потрібному місці » і це допоможе творчо розвиватися дівчинці, бо досвідчені поети нададуть їй багато поетичних уроків, які опановують студенти – філологи.
Дарія іще не визначилася із майбутньою професією і тому піде до 10 класу. Впевнені, що закінчивши школу, дівчинка буде мати прекрасні знання, уміння і навики не тільки із шкільної програми, але й з поетики. Думаємо, що у Дарії Куликової гарний старт, а це означає, що він прискорить її шлях до мети. Тільки заповзята праця сприяє розкриттю таланту, формуванню глибокого інтелектуала, відточує майстерний професіоналізм.
Письменниками не народжуються. Ними стають після гарного навчання та в результаті наполегливої праці, а потім удосконалюються усе своє життя.
Тож бажаємо великій нашій розумниці, особистості, скромній, тактовній дівчинці великого майбутнього.
Але нічого… Не здамось!
Здаватись в рабство ми не звикли!
Ми зробим все, щоб нам жилось
Прекрасно в вільній Україні!