Прилягає до місцевостей Рибальський острів, Щекавиця і Юрковиця, між вулицями Нижній Вал, Фрунзе, Заводська і Київською гаванню. На території Плоського було вперше знайдені пам’ятки трипільської культури, розкопано Кирилівську стоянку (XXV–XV тис. до н. е).

За часів Київської Русі було ремісничим передмістям Києва, відоме як поселення Плосколіськ або Плеснеськ, знищене під час навали військ хана Батия. За середньовіччя відродилося як Плоськоліська слобідка або Плоський ліс. У 1539 році згадується як село Плоське, чиї землі у XVII столітті були поділені між Кирилівським монастирем і кафедрою католицькою єпископа. З 1787 року – у державному володінні. Наприкінці XVIII століття, після впорядкування русла ріки Глибочиці (Канави), прилеглі до неї квартали Плоського згадуються як Заканав’я. У обшарпаних дерев’яних будинках мешкали обіднілі київські міщани та євреї. Низинна болотяна місцевість була несприятлива для проживання, тому житло тут вважалося одним з найдешевших у місті. Назву Плоська вулиця до 1869 року мала більша частина сучасної вулиці Фрунзе між Ярославською вулицею і Подільським узвозом