Урочище, що простягається вздовж Кожум’яцької, Воздвиженської та Дегтярної вулиць, як і Гончари, названо так від ремісників-кожум’як або ж ( за легендою), походить від імені Микити Кожум’яки, котрий врятував киян від загибелі, здобувши перемогу у двобої зі змієм-людожером – символом ворогів Руси кочовиків. Назва Кожум’яки фіксується у писемних джерелах з ХУІІ ст., коли з’являється Кожум’яцька слобода. Тут знаходився так званий київський Привоз. Товар завозили вантажними автомашинами, а деякі сільські жителі з найближчих сіл ( Димера, Лютіжа, Ново-Петрівців тощо) везли свої мішки трамваєм. Пізніше Привоз перемістили в район сучасного Житнього ринку. На Кожум’яцькій ще в середині XIX ст. існував відомий з XVII ст. шкіряний завод київського купця Мітюка. Кожум’яцька та Дегтярна вулиці – одні з найдавніших на Подолі, і до початку 1980-х рр. зберігали первісне розпланування.