Боричів

 


Боричів ( Зборичев, гора Борич), що за окремими свідченнями є давньою назвою Андріївської гори, розташовується в районі вулиці Боричів Тік. Назву Боричів Тік вулиця дістала у другій половині XIX ст. У самій назві вчувається згадка про стародавні часи. 1_3Можливо, назва пов’язана зі словом борич – митник, або з ім’ям посла князя Ігоря – Борича, який згадується у літописі під 945 р. А слово “тік” походить від місця, де молотили жито, або від слова “текти”, оскільки тут існувало скупчення джерел та струмків, що витікали з-під гори. У X–XVII ст. тут жили переважно ремісники. Саме тут, за свідченням «Слова о полку Ігоревім», Ігор, втікши з половецького полону, «не раз їдь Боричевим до святої Богородиці Пирогощої», тобто до церкви, що знаходилася біля підніжжя Замкової гори і особливо допомагала подорожнім у дорозі неушкодженими повертатися додому. «І седяше Кий на горі, идеже нині увоз Боричів» – це вже слова з тексту літописця Нестора. На розі вулиць Флорівської та Боричевого Току стоїть будинок під № 5/43. Тут народивсч Микола Васильович Закревський (1805-1871). На цьому місці знаходилась садиба Закревських.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *