Історична місцевість у Подільському районі, яка включала в себе частину Подолу між Замковою горою та Щекавицею, далі вздовж сучасних вулиць Верхній та Нижній Вал до Гавані та Плоської слобідки (включаючи колишні сіножаті біля Гавані та Рибальського острова). Місцевість відома з середини ХІУ століття, коли грамотою польського короля Сигизмунда згадані землі було передано у власність католицькому єпископу («біскупу») ( звідси і назва) Домініканського монастиря Верещинському, а в 1660 знов повернуті подолянам. Палац єпископа – так званий Кудрявський палац – стояв на Кудрявці, а єпископський двір містився на Щекавиці, яка в той час здобула назву Біскупська гора. Тут знаходився свого часу Петропавлівський кафедральний собор. Спочатку цю церкву святих Петра і Павла побудував польський єпископ Криштоф Казимирський як готичну римо-католицьку церкву святого Миколая при монастирі домініканців. Після з’єднання України з Росією в 1654 році церква була передана до Київської митрополії та істотно перебудована. У 1920-і роки церкву закрили для богослужінь. На початку 30-х років будова збиралися використовувати під сховище Центрального архіву України. З дозволу Наркому освіти церква була розібрана в 1935 році.