Шановні користувачі сайту!
Пропонуємо зануритись у світ віртуальної виставки «Академік живопису – Микола Пимоненко», яка познайомитись вас з історією життя та творчістю, художнім талантом відомого українського художника та запросить в художню галерею митця. Це подарує Вам мить щастя, навчить бачити прекрасне у повсякденному житті.
«Не забудеться краєм за правдиві й милі, як Україна, картини»
Ілля Рєпін
Мистецтво як радість життя
Миколи Пимоненко

1885 року в Петербурзькій Академії мистецтв відбулася виставка, де вперше було експоновано картину М. Пимоненка «Гальорка». 1891 року Микола Корнилович одержав звання почесного общника (учасника) Академії художеств за заслуги в розвитку мистецтва. 1893 року на запрошення художника І. Рєпіна,з яким познайомився ще в роки навчання в Київській рисувальній школі, став експонентом Товариства пересувних художніх виставок, а 1894 року став членом цього Товариства. Протягом 1900 – 1912 років викладав у Київському політехнічному інституті. 1904 року Петербурзька Академія мистецтв присудила М. Пимоненку звання академіка. На початку ХХ ст. Микола Корнилович брав участь у міжнародних художніх виставках у Парижі, Берліні, Мюнхені, Лондоні. Зокрема, на виставці 1906 р. у Мюнхені його картині «Страсний четвер» відвели одне з найбільш почесних місць, а автора полотна визнали дійсним членом Мюнхенського товариства художників. 1909 року його картину «Гопак» придбав Лувр, а митець став дійсним членом французького товариства «Інтернаціональна спілка митців». Серед найвідоміших картин художника: «Весілля в Київській губернії» (1891), «Свати» (1893), «Ворожіння» (1893), «Біля колодязя (Парубки)» (1894), «Київська квіткарка» (варіанти 1897 і 1908), «На ярмарку» (1898), «Жертва фанатизму» (1899), «Сінокіс» (1900), «Брід» (1901), «Вихід з церкви в Страсний четвер» (1907), «Зустріч з земляком» (1908), «Гуси, додому!», «Суперниці. Біля колодязя» (1909), «Гопак» (1909) та ін.

Художник створював ліричний образ України з її чарівними пейзажами й життєрадісним народом. Пимоненка називали «майстром побутового живопису». Він знаходив своїх героїв у сусідніх хатах, на гамірливих базарах, приводив додому «живу» натуру – то теля, то овечку. Він наряджав у святкове вбрання молодь і спостерігав за її веселощами, танцями, жартами. Так створювалися його «Ідилія», «Суперниці», «Гопак», численні сцени побачень, ярмарків. Він малював діточок, котрі пасуть гусаків і худобу, жінок, що працюють у полі… Більшість картин присвячено змалюванню життя сучасного йому села, в яких правдиво й поетично відтворено побут і звичаї українського селянства, яскраві образи людей із народу. Звертався митець і до міської тематики. Микола Пимоненко пішов із життя в розквіті творчих сил. Помер 26 березня 1912 р. від хвороби печінки. Його поховали в Києві, на Лук’янівському цвинтарі. На надгробку зробили дуже лаконічний запис: «Академік живопису». У цих словах – зміст усього життя талановитої людини, яка присвятила свою творчість оспівуванню рідної України.
Майстер побутового живопису
Говдя, П. М. К. Пимоненко: нарис про життя і творчість / П. І. Говдя. – К. : Держ. вид-во образотв. мистец. і муз. л-ри УРСР, 1957. – 27 с. : ілюстр.
Затенацкий, Я. Николай Корнилиевич Пимоненко: жизнь и творчество: 1862 – 1912 /
Затенацкий Я. П. – К.: Изд-во АН УССР, 1955. – 112 с. Книга присвячена творчості українського художника М. К. Пимоненка.
Чіп, Б. Микола Пимоненко: біогр. роман / Б. М. Чіп, О. Г. Оганесян. – К.: Молодь, 1983. – 255 с. : ілюстр. – (Уславлені імена).
Роман про життя і творчість видатного українського художника 20 століття. Книга, написана у жанрі історико-біографічного роману, змальовує постать видатного художника настільки яскраво, що він постає як добре знайомий..
Микола Пимоненко / З. Лильо-Откович // Український пейзажний живопис ХІХ – початку ХХ сторіччя / З.Лильо-Откович . – К., 2007. – С. 52.
Пимоненко Микола Корнилович: [25.ІІ(9.ІІІ). 1862–13(26).ІІІ.1912] // Художники України : енцикл. довід. / Акад. мистец. України. – К., 2006. – С. 440.
Шаров, І. Пимоненко Микола Корнилович: (182-1912) / Ігор Шаров // Художники України: 100 видатних імен / Ігор Шаров, Анатолій Толстоухов. – К., 2007. – С. 300–305.
Книга продовжує розпочату 1999 року серію, яка стала популярною серед читачів. Автори пропонують ознайомитися з біографіями та творчістю ві¬домих українських художників XIX-XX століть, роботи яких правомірно вважаються національним надбанням України, зокрема Миколи Пимоненка.
Україна. Верховна Рада. Про відзначення 150-річчя з дня народження Миколи Пимоненка : постанова № 3967-VI від 21 жовт. 2011 р. // Уряд. кур`єр. – 2011. – 5 листоп. (№ 206). – С. 21.
Академік живопису : до 150-річчя від дня народж. М. К. Пимоненка: (1862-1912) // Календар знамен. і пам’ят. дат. – 2012. – № 1. – С.108- 115
Антоненко , А. Мистецтво як радість життя. Микола Пимоненко: так називається експозиція, присвяч. 150-річчю від дня народж. митця /Аліса Антоненко// День. – 2012. – 26 груд. – С.12.
Блажко, Э. Академик живописи / Э. Блажко // Зеркало недели. – 1999. – 30 июля (№ 29). – С. 11.
Долинна, О. Співець українського села – Микола Пимоненко / О. Долинна // Палітра педагога. – 2009. – N 6. – С. 3-5.
Жбанкова О. “Велике враження справили на мене його роботи…”: [живопис Миколи Пимоненка] / О. Жбанкова // Музейний пров. – 2007. – № 1. – C. 30 – 37.
Жбанкова, О. Класики й сучасники: [про М. Пимоненка] / Ольга Жбанкова // Дзеркало тижня. – 2003. – № 5. – С. 16 – 17.
Жбанкова О. Усмішка селянської Джоконди / О. Жбанкова // Artlіne. – 1999. – № 8. – С. 84 – 85.
Кушнір, В. Художник – освітянин: [ М. Пимоненко ] / В. Кушнір // Сл. Просвіти, – 2005. – № 12. – C. 14.
Некича, М. Історія однієї вулиці / М. Некича // День. – 2002. – № 211. – С. 4.
Орлова, Є. Г. Микола Пимоненко / Є. Г. Орлова // Мистец. в шк. – 2010. – № 5. – C. 23 -27.
Туркевич, В. Малював милі, як Україна, картини: [про творчість М. Пимоненка] / В. Туркевич. // Іст. календар”97. – К., 1996. – С. 76 – 77.
Федоренко, М. Він був істинним українцем / М. Федоренко // Київ. правда. – 1997. – 14 серп. – С. 6.
Правдиві і милі, як Україна, картини
Микола Пимоненко: альбом / авт.-упоряд. І. В. Огієвська. – К.: Мистец., 1983. – 107 с.: ілюстр. – Текст: укр, рос., англ., фр., нім., ісп.
Альбом вміщує 75 кращих творів видатного українського художника, академіка, котрий у своїх полотнах (“Весілля у Київській губернії”, “Свати”, “На ярмарок”, “Жниця” та ін.) відображував життя і побут села, створив яскраві образи людей з народу. У вступній статті розповідається про життєвий і творчий шлях художника.
Володимир Орловський. Микола Пимоненко: [Образотворчий матеріал] / Нац. худож. музей України; уклад.: А. Мельник, О. Жбанкова; пер. Л. Герасимчук. – Хмельницький: Галерея, 2006. – 192 с.: ілюстр.
Альбом репрезентує твори видатних майстрів українського класичного живопису, творчість яких припадає на останню чверть 19 – початок 20 століття з колекції Національного художнього музею України – Володимира Орловського (1842-1914) та Микоиа Пимоненка (1862-1912). Митці різних поколінь,що належали до різних мистецьких напрямів, проте їх об’єднували як родинні стосунки, так і художні засади, що визначали естетику їх малярства – реальний погляд на реальний світ, глибоко усвідомлене відчуття національної самобутності.
Пимоненко Микола Корнилович // Український живопис: сто вибр. тв. : альб. / авт.-упоряд. Ю. В. Беличко. – К., 1989. – С. 30-31, 41.
Цей альбом, що не претендує на всебічне висвітлення історії українського живопису, представляє сто найкращих творів, які репрезентують досягнення українських майстрів. Серед них і полотна Миколи Пимоненка.
Я. Затенацкий. – М.: Изогиз, 1962. – 32 с.Дереза, К. Картина передвижника: [про картину М. Пимоненка «Жниця»] /
К. Дереза // Вечір. Київ. – 1981. – 21 квіт. – С.5.
Кудрявцев, Л. Шедеври Миколи Пимоненка / Л. Кудрявцев
// Дем. Україна. – 1999. – 2 верес. – С. 4.
Туркевич, В. «Правдиві і милі, як Україна, картини» / В. Туркевич // Наука і сус-во. – 1987. – № 3. – С. 46-49.
Сучасні технології та вічне мистецтво